Незаконна мобілізація: кейс успішного оскарження виклику до ТЦК та СП

До мене звернувся чоловік 1985 року народження, військовозобов’язаний, який отримав повістку про мобілізацію з територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Він повідомив, що не мав жодних підстав для призову, адже перебував на законодавчо передбаченому відстроченні через навчання в аспірантурі та був офіційно працевлаштований на підприємстві, що має право на бронювання. Ситуація була критичною, оскільки мобілізація загрожувала не лише порушенням його прав, а й призвела б до зриву важливого етапу навчання та втрати роботи.

Клієнт звернувся за професійною допомогою з метою скасування незаконної мобілізації та захисту своїх законних прав. Його справа вимагала детального вивчення, оскільки дії ТЦК та СП суперечили нормам чинного законодавства України, зокрема Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

З огляду на гостроту проблеми та потенційні негативні наслідки для клієнта, було прийнято рішення негайно розпочати процедуру оскарження дій військового комісаріату в адміністративному порядку, а також вжити заходів для недопущення примусового призову.

Обставини справи

Клієнт, військовозобов’язаний, 1985 року народження, отримав повістку про призов на військову службу за мобілізацією від ТЦК та СП у квітні 2023 року. У повістці було зазначено дату та місце явки для проходження військової служби. Проте клієнт перебував у статусі аспіранта університету, що відповідно до статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" дає право на відстрочку від призову, а також працював на підприємстві, яке згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 24.04.2019 має право на бронювання працівників.

Клієнт звернувся до ТЦК та СП із заявою про надання відстрочки та бронювання, проте отримав відмову без належного обґрунтування. Військовий комісаріат наполягав на явці та проходженні медкомісії, хоча медична довідка, видана закладом охорони здоров’я, підтверджувала відсутність протипоказань для навчання, але не наявність підстав для призову у військову службу за мобілізацією.

Посадові особи ТЦК та СП порушили права клієнта, зокрема право на відстрочку від призову, гарантоване статтею 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а також право на бронювання, встановлене постановою Кабінету Міністрів України № 413. Відсутність належних процедур та ігнорування документів клієнта свідчили про неправомірність дій військового комісаріату.

Правовий аналіз ситуації

Відповідно до статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", особи, які навчаються в аспірантурі, мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма є прямою та обов’язковою для виконання військовими комісаріатами.

Згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", мобілізація здійснюється на підставі чітко визначених критеріїв, зокрема враховуючи наявність законних підстав для відстрочки чи бронювання. Постанова Кабінету Міністрів України № 413 визначає перелік підприємств, установ і організацій, працівники яких мають право на бронювання під час мобілізації.

У випадку клієнта було встановлено порушення з боку ТЦК та СП, оскільки вони не врахували його статус аспіранта та працевлаштування на підприємстві з бронюванням. Крім того, відсутність обґрунтованої відмови у наданні відстрочки та бронювання є порушенням процедури, передбаченої наказами Міністерства оборони України та Міністерства охорони здоров’я щодо діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК).

Дії військового комісаріату суперечили вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема принципам законності та справедливості, що дало підстави для оскарження в судовому порядку.

Дії адвоката

Першим кроком було детальне вивчення документів клієнта, зокрема повістки, медичних довідок, документів про навчання та працевлаштування.
Підготовлено та направлено офіційний запит до ТЦК та СП з вимогою надати обґрунтування відмови у наданні відстрочки та бронювання.
Після відсутності задовільної відповіді підготовлено адміністративну скаргу на дії військового комісаріату, яка була подана до відповідного військового комісаріату та вищого органу Міноборони.
Паралельно було подано позов до адміністративного суду про визнання дій ТЦК та СП незаконними та скасування повістки про мобілізацію, відповідно до норм КАС України.
Проведено переговори з посадовими особами військового комісаріату, де було надано докази законності відстрочки та бронювання клієнта.
Залучено експертів з військового права для підготовки правового висновку, що підтверджував порушення з боку ТЦК та СП.
Під час судового розгляду адвокат акцентував увагу на порушеннях процедури мобілізації, відсутності врахування законних підстав для відстрочки та бронювання, а також на порушенні прав клієнта, гарантованих Конституцією України та законами.
Заявлено клопотання про забезпечення позову з метою призупинення дії повістки до винесення судового рішення.

Результат справи

Суд задовольнив позовні вимоги повністю: визнано незаконними дії ТЦК та СП щодо видачі повістки клієнту без урахування законних підстав для відстрочки та бронювання, а саму повістку скасовано.

Військовозобов’язаний був звільнений від мобілізації на період навчання в аспірантурі та з урахуванням бронювання на підприємстві, що підтверджувалося відповідними документами.

Рішення суду стало підставою для внесення відповідних змін до облікових даних військового комісаріату, що виключило подальші неправомірні виклики клієнта.

Захищено право клієнта на законний статус, недоторканність особистості та гарантії, передбачені законодавством України щодо мобілізації.

Висновок

Цей кейс демонструє, що навіть у складних умовах мобілізації громадяни мають ефективні механізми захисту своїх прав. Професійна правова допомога дозволила не лише зупинити незаконний призов, а й відновити справедливість, підтвердивши пріоритет законності та правової визначеності.

Завдяки чіткій правовій позиції, ґрунтовному аналізу законодавства та послідовним процесуальним діям вдалося забезпечити захист прав військовозобов’язаного та запобігти порушенням, які могли мати серйозні наслідки для його особистого та професійного життя.

Поширені запитання

Як довести незаконність мобілізації?

Для доведення незаконності мобілізації необхідно зібрати документи, що підтверджують наявність підстав для відстрочки або бронювання, а також вивчити процедуру видачі повістки. Важливо звернутися до адвоката для аналізу ситуації та підготовки скарг або позову до суду.

Які підстави для відстрочки від мобілізації передбачені законодавством?

Відповідно до статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", підставами для відстрочки можуть бути навчання, стан здоров’я, сімейний стан, робота на підприємствах із бронюванням тощо. Кожна підстава вимагає підтвердження відповідними документами.

Що робити, якщо військовий комісаріат відмовляє у відстрочці?

У разі відмови слід подати офіційну скаргу до військового комісаріату та вищих органів Міністерства оборони. Якщо це не дає результату – звертатися до адміністративного суду з позовом про визнання дій незаконними.

Чи можна оскаржити повістку про мобілізацію в суді?

Так, повістку можна оскаржити в адміністративному суді відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Позов подається за місцем знаходження військового комісаріату, що видав повістку.

Які документи потрібні для підтвердження права на бронювання?

Потрібно надати документи про працевлаштування на підприємстві, що має право на бронювання (згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 413), а також довідки або накази підприємства, що підтверджують бронювання конкретного працівника.