Незаконне направлення працівника критичної інфраструктури на військово-лікарську комісію попри чинне бронювання: успішний кейс захисту прав

Вступ

До мене, як до адвоката з багаторічним досвідом у військовому праві України, звернувся клієнт – працівник підприємства критичної інфраструктури, якому незаконно було винесено направлення на військово-лікарську комісію (ВЛК) попри чинне бронювання. Ця ситуація стала для нього критичною через те, що порушення процедури могло призвести до втрати права на бронювання та подальшого необґрунтованого призову до Збройних Сил України у період мобілізації.

Клієнт звернувся за правовою допомогою, оскільки адміністративні органи, а саме територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), ігнорували наявність чинного бронювання, що було підтверджено відповідними документами підприємства. Ситуація загрожувала не лише його особистим правам, а й безперервній роботі підприємства, яке виконує критичні функції для державної безпеки.

Враховуючи важливість захисту прав працівників критичної інфраструктури, а також потенційні наслідки для держави, справа вимагала негайного юридичного втручання та детального аналізу законодавства, щоб відстояти законні інтереси клієнта.

Обставини справи

Клієнт працює на одному з підприємств, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 30.03.2022 року як суб’єкт критичної інфраструктури. Відповідно до цієї постанови, працівники підприємств критичної інфраструктури мають право на бронювання від мобілізації, що підтверджується відповідним наказом керівника підприємства, погодженим з військовим комісаріатом.

Незважаючи на наявність чинного бронювання, клієнта було викликано на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду з метою мобілізації. Направлення на ВЛК було видано територіальним центром комплектування та соціальної підтримки без врахування існуючого бронювання. Клієнт отримав офіційне повідомлення про необхідність з’явитися на ВЛК, що викликало у нього занепокоєння і стало підставою для звернення до мене.

Дії посадових осіб ТЦК та СП містили ознаки порушення вимог Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зокрема щодо порядку бронювання осіб, а також положень Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Крім того, було порушено порядок взаємодії між підприємством, військовим комісаріатом та військово-лікарською комісією, що регламентується відповідними наказами Міністерства оборони України та Міністерства охорони здоров’я України.

Клієнт вважав, що його права на бронювання були фактично знехтувані, що могло призвести до незаконного призову та порушення трудових прав, оскільки він виконує важливу роботу, пов’язану із забезпеченням життєдіяльності держави в умовах воєнного стану.

Правовий аналіз ситуації

Відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особи, які працюють на підприємствах критичної інфраструктури, мають право на бронювання від мобілізації. Це бронювання оформлюється наказом керівника підприємства та погоджується з військовим комісаріатом, що підтверджує статус особи як працівника, який не підлягає призову на період дії бронювання.

Згідно із Законом України "Про військовий обов’язок і військову службу", військовозобов’язані можуть бути направлені на ВЛК лише за умови відсутності чинного бронювання або його скасування. Пункт 3.2 наказу Міністерства оборони України № 402 від 11.07.2016 року, який регламентує порядок роботи ВЛК, встановлює, що військовозобов’язані з чинним бронюванням не підлягають обов’язковому медичному огляду у ВЛК з метою мобілізації.

Порушення цих норм було очевидним у діях ТЦК та СП, які безпідставно направили клієнта на ВЛК, ігноруючи наявність чинного бронювання. Це суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 413, яка визначає порядок бронювання працівників критичної інфраструктури, а також порушує права клієнта, гарантовані Конституцією України та законодавством про захист прав людини.

Крім того, відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, дії органів влади, які порушують права громадян, можуть бути оскаржені в адміністративному суді з метою скасування незаконних рішень чи дій. У цьому випадку було підстави для оскарження незаконного направлення на ВЛК та відновлення порушених прав клієнта.

Дії адвоката

• Першим кроком було детальне вивчення документів клієнта, зокрема наказу про бронювання, погодженого з військовим комісаріатом, а також отриманого направлення на ВЛК.
• Наступним етапом стало направлення офіційного запиту до ТЦК та СП з вимогою надати правові підстави для направлення клієнта на ВЛК, а також копії документів, що підтверджують скасування або відсутність бронювання.
• Паралельно було здійснено звернення до військового комісаріату з проханням підтвердити чинність бронювання клієнта та надати роз’яснення щодо законності направлення на ВЛК.
• Отримавши відмову у скасуванні направлення, було підготовлено та подано адміністративний позов до місцевого адміністративного суду про визнання незаконним направлення на ВЛК та зобов’язання ТЦК та СП скасувати це рішення.
• Під час судового розгляду адвокат надав докази чинності бронювання, посилаючись на відповідні норми Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а також на вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 413.
• В процесі судового засідання адвокат ініціював виклик представників ТЦК та СП для надання пояснень, а також звернув увагу суду на порушення процедури та відсутність законних підстав для направлення клієнта на ВЛК.
• Велися переговори з представниками військового комісаріату та підприємства, які підтвердили чинність бронювання та підтримали позицію клієнта.
• Після отримання позитивного судового рішення адвокат забезпечив контроль за виконанням рішення, домігшись скасування незаконного направлення та виключення клієнта з переліку осіб, які підлягають огляду на ВЛК.

Результат справи

Суд визнав дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки незаконними та скасував направлення клієнта на військово-лікарську комісію. Було підтверджено чинність бронювання клієнта як працівника підприємства критичної інфраструктури, що виключає можливість його призову під час дії бронювання.

Завдяки професійному втручанню адвоката вдалося захистити права клієнта на законне бронювання, уникнути незаконного призову та зберегти його трудові відносини на підприємстві. Крім того, рішення суду стало прецедентом для інших працівників критичної інфраструктури, які можуть стикатися з подібними порушеннями.

Відновлення законності в цій справі сприяло збереженню стабільності роботи підприємства, що виконує важливі функції для забезпечення безпеки держави, та підкреслило важливість дотримання законодавства у сфері мобілізації.

Висновок

Цей кейс яскраво демонструє, що навіть у складних умовах воєнного стану та мобілізації необхідно суворо дотримуватися норм законодавства щодо бронювання та порядку направлення на військово-лікарські комісії. Порушення цих норм може призвести до серйозних правових та соціальних наслідків для громадян та підприємств.

Правова допомога у вигляді кваліфікованого адвокатського супроводу дозволила не лише захистити права конкретного клієнта, а й сприяти дотриманню законності в системі мобілізаційних заходів. Це підкреслює важливість своєчасного юридичного реагування та комплексного підходу до захисту прав військовозобов’язаних з бронюванням.

Поширені запитання