Відстрочка від мобілізації для одинокого батька: успішний захист прав клієнта

До мене звернувся клієнт – одинокий батько двох неповнолітніх дітей, який отримав повістку про призов на військову службу за мобілізацією. Ситуація була критичною, оскільки чоловік самостійно виховує дітей, один із яких має інвалідність, що унеможливлювало його призов без порушення їхніх прав та інтересів. Відповідно до чинного законодавства, він мав право на відстрочку від мобілізації, однак територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) відмовив у ній, мотивуючи це недостатністю документів та нібито відсутністю підстав.

Клієнт був у розпачі, оскільки без моєї допомоги не міг оскаржити це рішення, а призов міг призвести до соціальної дестабілізації у сім’ї та порушення прав дітей. Звернення до адвоката стало для нього останньою надією відстояти законні права та уникнути необґрунтованого призову.

Проблема полягала у неправильному застосуванні норм законодавства посадовими особами ТЦК та СП, а також у недостатньому розумінні ними особливостей статусу одинокого батька та підстав для надання відстрочки. Відсутність належної правової підтримки могла призвести до порушення конституційних прав клієнта та його дітей.

Враховуючи ці обставини, було прийнято рішення про комплексний правовий захист інтересів клієнта, що включав детальний аналіз документів, підготовку скарг та звернень, а також представництво у адміністративних органах і суді.

Обставини справи

Клієнт – громадянин України, 1983 року народження, є одиноким батьком двох дітей віком 10 та 14 років. Одна з дітей має групу інвалідності ІІ категорії, що підтверджено відповідним медичним висновком. Після оголошення мобілізації у зв’язку з воєнним станом клієнту було вручено повістку для проходження медичного огляду у ВЛК та подальшого призову.

Під час проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) клієнт надав усі необхідні документи, що підтверджують його статус одинокого батька, а також документи про інвалідність дитини. Проте ТЦК та СП відмовили у наданні відстрочки, посилаючись на те, що клієнт нібито не надав повного пакету документів і що стан здоров’я дитини не є підставою для відстрочки.

Відмова була оформлена у вигляді письмового рішення ТЦК та СП, яке клієнт отримав з формулюванням, що він підлягає призову без будь-яких виключень. Це рішення суперечило положенням Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", які передбачають відстрочку для одиноких батьків, які мають на утриманні неповнолітніх дітей.

Крім того, клієнт звертався до військового комісаріату з проханням роз’яснити причини відмови, проте отримував лише формальні відповіді, що не містили правового обґрунтування. Таким чином, було порушено право клієнта на справедливий розгляд його справи та право на захист сімейних інтересів.

Правовий аналіз ситуації

Відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особи, які є одинокими батьками і мають на утриманні неповнолітніх дітей, мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Аналогічні положення містяться у статті 17 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", де передбачено право на відстрочку для категорій громадян, які мають соціальні обтяження, зокрема одиноких батьків.

Також Постанова Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року № 207 "Про затвердження Порядку призову громадян України на військову службу за призовом під час мобілізації" регламентує процедуру надання відстрочок та визначає підстави для їх надання.

У нашому випадку ТЦК та СП неправомірно відмовили у відстрочці, оскільки не врахували статус клієнта як одинокого батька та не прийняли до уваги документальні підтвердження стану здоров’я дитини. Відмова не містила достатніх правових підстав, що є порушенням принципів законності та справедливості, гарантованих Конституцією України.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 313 від 2019 року «Про організацію та порядок діяльності військово-лікарських комісій» ВЛК зобов’язані враховувати соціальні та сімейні обставини призовників, що прямо впливає на рішення про придатність та можливість відстрочки.

Таким чином, дії ТЦК та СП були незаконними, оскільки порушували права клієнта, передбачені законодавством, а також не відповідали встановленій процедурі надання відстрочок.

Дії адвоката

• Першим кроком було детальне вивчення всієї наявної документації клієнта, зокрема повістки, рішення ТЦК та СП, медичних довідок, свідоцтв про народження дітей, а також документів, що підтверджують статус одинокого батька.
• Підготовлено та направлено офіційний запит до ТЦК та СП з вимогою надати повний перелік документів, на підставі яких було прийняте рішення про відмову у відстрочці, а також копії протоколів засідань ВЛК.
• Паралельно подано скаргу на дії ТЦК та СП до військового комісаріату з вимогою скасувати незаконне рішення та надати відстрочку відповідно до чинного законодавства.
• Після отримання відмови на скаргу, підготовлено адміністративний позов до районного адміністративного суду відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України з вимогою визнати рішення ТЦК та СП протиправним і зобов’язати надати відстрочку від призову.
• Проведено переговори з представниками ТЦК та СП, під час яких адвокат вказав на порушення законодавства та надав аргументовані правові позиції, що підтверджували право клієнта на відстрочку.
• В судовому процесі адвокат наполягав на залученні додаткових доказів, зокрема медичних висновків та свідчень соціальних служб, які підтверджували соціальну важливість збереження сімейного статусу клієнта.
• Крім того, адвокат здійснив кілька адвокатських запитів до Міністерства оборони та Міністерства охорони здоров’я з метою отримання роз’яснень щодо порядку надання відстрочок одиноким батькам під час мобілізації.
• Під час судового засідання адвокат акцентував увагу на положеннях статей 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", 17 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а також на відповідних пунктах постанови Кабінету Міністрів України № 207.

Результат справи

Рішенням адміністративного суду було визнано протиправним та скасовано рішення ТЦК та СП про відмову у наданні відстрочки від мобілізації. Суд підтвердив, що клієнт має законне право на відстрочку як одинокий батько, який виховує неповнолітніх дітей, один з яких має інвалідність.

ТЦК та СП були зобов’язані повторно розглянути справу клієнта з урахуванням всіх обставин та надати відповідну відстрочку. В подальшому клієнт отримав офіційне підтвердження відстрочки, що дозволило йому залишитися з дітьми та забезпечити їхній належний догляд і підтримку.

Завдяки професійній правовій допомозі вдалося захистити права клієнта та його дітей, уникнути необґрунтованого призову, що могло призвести до соціальних проблем та порушення прав сім’ї.

Висновок

Цей кейс є наочним прикладом того, як важливо звертатися за кваліфікованою юридичною допомогою у питаннях, пов’язаних із військовим обов’язком та мобілізацією. Законодавство України чітко передбачає право на відстрочку для одиноких батьків, однак на практиці часто виникають проблеми з його реалізацією через неправильне тлумачення норм або формальний підхід посадових осіб.

Професійна адвокатська підтримка дозволила не лише відстояти законні права клієнта, а й сприяла формуванню правової практики, що забезпечує захист соціально вразливих категорій громадян під час мобілізації. Відповідальне ставлення до таких справ є запорукою дотримання принципів справедливості, законності та соціальної захищеності в умовах воєнного часу.

Поширені запитання